ОПИС ДОСВІДУ РОБОТИ ВЧИТЕЛЯ ІСТОРІЇ
ШАРАБАР ЛЮДМИЛИ ВАСИЛІВНИ
НА ТЕМУ:
«Шляхи формування предметних компетентностей на уроках історії та
суспільствознавчих дисциплін»
На початку ХХІ століття кінцевою метою шкільної освіти
стала підготовка молодої людини до активного життя і праці та створення умов
для її всебічного розвитку. Сучасний світ вимагає щоб, виходячи за межі школи,
молода людини була не тільки озброєна знаннями, а й навичками здобувати ці
знання самостійно, вмінням співставляти, аналізувати, відстоювати свою точку
зору, розвивати свої творчі здібності, вмінням розуміти інших та співпрацювати
з ними, вирішувати різноманітні задачі, що ставить життя.
Саме тому в останні роки ключовою інноваційною ідеєю сучасної освіти стало
запровадження компетентністно-орієнтованого підходу в навчанні. Зараз
відбувається переорієнтація оцінювання результатів освіти з понять
«підготовленість», «освіченість» на поняття «компетенція», «компетентність»
учнів. Тепер одним із шляхів оновлення освіти називають перенесення акцентів з
процесу навчання на його результати й орієнтацію змісту освіти на
компетентісний підхід. Поняття компетентності містить, крім традиційних
результатів навчання (знання, вміння, навички), систему ціннісних орієнтацій.
Тобто, компетентність людини можна визначити як спеціальним шляхом
структурований набір знань, умінь, навичок і ставлень, що набувається у процесі
навчання (за О. Пометун) чи як комплекс складних вмінь, що ґрунтується на
знаннях, закріплених досвідом та ціннісним ставленням (за К. Бахановим). Новий
підхід потребує доповнення традиційного змісту освіти елементами, що
забезпечать здатність учня ефективно діяти за межами навчальних ситуацій,
продуктивно розв’язувати в повсякденному житті реальні проблеми – від побутових
до виробничих і соціальних. Компетентністний підхід – це спрямованість
освітнього процесу на формування і розвиток ключових, галузевих і предметних
компетентностей особистості.
В українській педагогічній науці в останні роки
загальноприйнятими вважають таку систему компетентностей, які мають набути учні
загальноосвітніх навчальних закладів протягом періоду навчання: надпредметні
(ключові), галузеві і предметні компетентності.
До історичних
предметних компетентностей відносяться: хронологічна, просторова,
інформаційна, мовленнєва, логічна і аксіологічна.
В своїй педагогічній практиці я намагаюся
використовувати саме компетентністний підхід у навчанні дітей історії, на
кожному уроці, на кожному його етапі формуючи ті чи інші учнівські
компетентності. На мій погляд формування компетентностей найефективніше відбувається
шляхом поєднання різних форм, методів та технологій навчання.
Сучасний урок і формування компетентностей неможливо
уявити без використання ІКТ в тому чи іншому вигляді. Я використовую можливості
комп'ютера на уроці та задаю учням домашні завдання, які передбачають
користування комп'ютером (в старших класах).
Я використовую можливості комп'ютера наступним чином.
На уроці (та перед ним): виготовлення різноманітних дидактичних матеріалів;
демонстрація презентацій (за допомогою яких ілюстративний матеріал виступає як
джерело інформації); демонстрація відеороликів з інтернету. Для роботи вдома
учням пропонуються такі варіанти завдань: підготовка рефератів; підготовка
презентацій; пошук інформації (цифри, цікаві факти); перегляд відео по
запропонованим посиланням; ознайомлення з історичними джерелами по
запропонованим посиланням.
Ці заходи формують інформаційну компетентність,
підвищують пізнавальну активність школярів, підвищують мотивацію навчання,
формують позитивне ставлення до навчання. Використання великої кількості
ілюстрацій та відеороликів на уроці дозволяє частково імітувати історичну
реальність та “занурити” учня в конкретну історичну епоху, створити ілюзію
присутності. Крім того робота з великою кількістю інформації поступово привчає
учня критично підходити до її відбору.
Актуальним на сьогоднішній день є і використання
елементів технології критичного мислення. В інформаційному суспільстві, в якому
ми живемо, інформація стає засобом тиску, новітні політичні технології можуть
формувати суспільну думку, маніпулювати суспільною свідомістю. Засобом, що може
протистояти цьому є навчання дітей критичному мисленню. Розвиток критичного
мислення дає можливість формувати аксіологічну, мовленнєву, логічну та
інформаційну компетентності.
Крім того, для підвищення ефективності уроку,
підвищення зацікавленості учнів у засвоєнні історичного матеріалу автор
використовує активні форми і методи на уроках історії, а саме: інтерактивні
методи, ігрову діяльність, використовує всі можливі форми організації
навчальної діяльності учнів – індивідуальну, парну, групову, колективну.
Інтерактивні методи побудовані на діалозі учасників навчального
процесу і відповідають сучасним вимогам шкільного навчального процесу.
Інтерактивні методи формують у школярів здатність творчо мислити, вміння
зіставляти та аналізувати факти, аргументовано захищати власну точку зору,
вчитися розуміти інших та співпрацювати з ними. В своїй роботі автор
використовує кілька інтерактивних методів: “Мікрофон”, “Мозковий штурм”, “Два –
чотири – всі разом”, “Навчаючи-вчуся”, “Займи позицію”, “Ажурна пилка” та ін.
Інтерактивні методи дають широку можливість для формування мовленневої,
аксіологічної, логічної предметних компетентностей та громадянської,
комунікативної та соціальної галузевих компетентностей.
Розвитку творчого мислення, пам’яті та уваги,
формуванню практичних умінь та навичок, відпрацюванню індивідуального стилю
спілкування та поведінки при колективному розв’язанні задач, пробудженню
цікавості школярів до предмету та один до одного сприяє ігрова діяльність учнів
на уроках історії. Історичні ігри, з одного боку, активізують процес навчання,
підвищують зацікавленість учнів у засвоєнні історичного матеріалу, виробляють
позитивне ставлення учнів до вивчення історії, сприяють поглибленню знань з історії,
і цим досягається освітня мета уроку. З іншого боку, історичні ігри розвивають
мислення, вчать активно і творчо мислити, вчать застосовувати отримані знання
на практиці, дають можливість самостійного пошуку у набутті нових знань,
допомагають виховати в учнів елементи уваги, самостійності в роботі,
самоконтролю та самоаналізу, і цим досягається розвивальна мета вивчення
історії. Я намагаюся якомога частіше використовувати ігри на уроках в 5-8-х
класах. Найчастіше використовуються: «Швидкісна естафета», «Чиста дошка»,
«Атака на учня», «Атака на вчителя», «Знайди помилку». Різноманітність ігор дає
можливість для формування всіх без винятку предметних та галузевих
компетентностей учнів на уроках.
Формою, яка безумовно активізує пізнавальну діяльність
учнів, є групова робота. Групова робота це взаємодія між учасниками процесу
навчання, яка реалізується через співпрацю в малих групах, об’єднаних спільною
навчальною метою Робота в групі дає можливість учням співпраці зі своїми
ровесниками, дозволяє реалізувати прагнення до спілкування, сприяє досягненню
учнями більш високих результатів засвоєння знань та формування умінь. Робота в
групі дає можливість висловлюватися всім без винятку членам групи і часто учні,
що соромляться або бояться висловити неправильну думку, працюючи в групі,
забувають про свої побоювання. Групову роботу можна організувати різними
способами. Група може об’єднувати учнів з різним рівнем знань або бути
однорідною за рівнем знань учнів з історії. Кожна група розв’язує певну
проблему, визначену завданням, яке може бути однаковим за складністю для
різнорідних груп або диференційованим для однорідних груп. Групова робота може
застосовуватися на різних етапах уроку: на початку уроку замість опитування, як
форма роботи над новим матеріалом, після викладу вчителем нового матеріалу, на
етапі застосування знань. Групова робота легко поєднується з традиційними
формами і методами навчання і на ній же ґрунтується багато інтерактивних
методів.
Одним з видів колективної праці, яку я використовую
для активізації учнів на будь-якому етапі уроку є робота учнів в парах. В парах
також відбувається взаємонавчання. Робота в парах сприяє позитивному ставленню
до навчання, дає можливість говорити і висловлюватися всім дітям в класі,
сприяє розвитку навичок спілкування, вмінню висловлюватися і критично мислити,
вмінню переконувати і вести дискусію.
Таким чином, я намагаюся використовувати форми і
методи, які стимулюють розвиток творчості учнів, прагну того, щоб не давати
учням готових відповідей, а навчити їх самих здобувати знання, вільно
висловлювати особисте ставлення до історичного матеріалу, дати учням можливість
самостійного пошуку у набутті нових знань, у розв’язанні питань проблемного
характеру, формувати уміння та навички класифікувати і узагальнювати матеріал, робити
самостійні висновки і, крім того, розвивати комунікативні можливості учнів.
Вирішення всіх цих задач допомагає формувати предметні, галузеві і ключові
компетентності на уроках історії.
Компетентністний підхід, розвиток критичного мислення,
використання ІКТ в поєднанні з різними формами і методами навчання підвищують
ефективність уроку і дають певні результати. Мої учні є переможцями районних
олімпіад з історії та правознавства, обласних олімпіад з історії, районного та
обласного етапів конкурсу-захисту МАН, районного етапу ТЮІ, ТЮП та інших
конкурсів.
Сучасний урок вимагає від педагога
оптимального поєднання індивідуальної, парної, групової і колективної форм
організації навчальної діяльності учнів.
Виховний та розвивальний характер навчально-пізнавальної
діяльності на уроці поглиблюється за умови постійного включення учнів у
ситуації, де вони повинні:
− доводити
власну думку, наводити на її захист аргументи, докази, користуватись здобутими
знаннями;
− ставити
запитання вчителю, товаришам, з’ясовувати незрозуміле, поглиблювати процес
пізнання;
− рецензувати
відповіді однокласників, інші творчі роботи, давати поради;
− ділитися
своїми знаннями з іншими;
− допомагати
товаришам, коли вони відчувають утруднення, пояснювати незрозуміле;
− спонукати
до знаходження не одного рішення, а декількох самостійно зроблених;
− вільно
вибирати завдання, переважно пошукового і творчого характеру;
− урізноманітнювати
діяльність, включати в пізнання елементи праці, гри та спілкування;
− виконувати
завдання-максимум, розраховане на читання додаткової літератури, першоджерел,
на тривалі спостереження.
Уміння і бажання навчатися – це той фундамент, який маю закласти я, як вчитель.
Тому перед кожним уроком шукаю відповідь на «вічне» запитання: як побудувати
навчальну роботу, щоб вона викликала емоційне піднесення у школярів, неодмінно
позитивно впливала на їхні почуття і мислення, збагачувала їх досвідом
самостійних пошуків та роздумів.
Сьогодні не можна бути педагогічно грамотним фахівцем без вивчення арсеналу
освітніх технологій. Учителю необхідно орієнтуватись в широкому спектрі
сучасних інноваційних технологій, ідей, шкіл, напрямів. Саме тому я
обрав своєю проблемою у педагогічній діяльності «Використання
сучасних інноваційних технологій у вивченні історії ». Для плідної праці над
проблемою доводиться працювати систематично, бути в курсі найновіших
публікацій. Звичайно дослідити усі педагогічні технології, тим більше застосувати
їх у своїх педагогічній діяльності є практично неможливо, оскільки їх є надто
багато і не дивно, що кількість їх збільшується.
У ході своєї
діяльності я ставлю собі за ціль використовувати ті педагогічні технології, які
реально сприяють підвищенню рівня навченості та зацікавленості учнів на уроках
історії .
Основним завданням своєї діяльності, як вчителя історії, вважаю – не дати учням
втратити інтерес до предмету, для цього урізноманітнювати методи і форми
навчання, які роблять цей процес дійсно творчим, збуджують зацікавленість
учнів, поліпшують розуміння і засвоєння матеріалу. Отже, розвиток творчої
особистості учнів – мета моєї діяльності як вчителя, а застосування
різноманітних прийомів розвитку та активізація здібностей учнів є засобом
досягнення мети.
У своїй практиці я
використовую такі форми проведення уроку:
● урок-практикум,
● урок-рольова гра,
● урок-екскурсія,
● урок-подорож,
● урок-презентація,
Уроки узагальнення проводжу в різних
формах. Це уроки-КВК, уроки-вікторини, уроки-естафети, «Що?
Де? Коли?», «Слабка ланка» та інші. В 9-10класах - це уроки-семінари, уроки-конференції,
брейн-ринги, дискусії . На таких уроках
використовую різноманітні завдання, які намагаюсь забезпечити дидактичним
матеріалом, наочністю. Залучаю учнів до підготовки таких уроків. Вони виконують
різноманітні творчі завдання: складають головоломки, пишуть реферати, малюють
малюнки, готують запитання для суперників, а головне - серйозно готуються за
запропонованими запитаннями.
Дуже подобається учням на узагальнюючих уроках грати в
ігри. Гра дозволяє зробити урок більш динамічним і цікавим.
Використовую такі різновиди ігор:
● ігри з текстами:
Гра
«Реставрація» («Зашифрований текст»). Учням пропоную уявити себе
працівниками-юристами (слідчими) і відновити текст на аркуші, що почорнів від
вологи, чорнило розлите чи вицвіло. Або розшифрувати текст, в якому деякі слова
скорочені, деякі пропущені, нема ні крапок, ні ком.
Гра «Знайди
помилки». Заздалегідь
готую два варіанти одного й того ж тексту на одному аркуші – текст без помилок,
на іншому – з навмисно зробленими помилками. Учні відшукують ці помилки в
парах, чи в командах, а потім через декілька хвилин команди чи пари перевіряють
інших, користуючись правильним текстом і підраховують кількість помилок.
На кожен урок
стараюсь підготувати текст-цікавинку, яскраві ілюстрації, портрети. Націлюю
дітей на здобуття додаткової інформації – учні готують додаткові повідомлення
про різні історичні події, характеристику історичних особистостей, виконують
різноманітні творчі завдання – складають головоломки, пишуть твори-роздуми,
малюють малюнки, складають таблиці, виконують тематичні дослідження з історії рідного краю.
Велике значення
при вивченні історії має робота з першоджерелами –документами. Учні старших
класів, не тільки знайомляться зі змістом, але й вчаться їх аналізувати,
використовувати при відповідях. При перевірці домашніх завдань та закріпленні
вивченого матеріалу використовую не тільки форму бесіди, але й багато інших
форм. Це головоломки, гра «Історик – ерудит», «Історичний
ланцюжок», історичний диктант . Одним
із прикладів такого навчання може бути етап актуалізації опорних знань,
проведений у формі «усної газети», засвоєння нового матеріалу методом «Мереженої
пилки».
Ефективним
та гнучким є метод проектів. Технологія проектування на уроках історії передбачає розв’язання учнем, або групою учнів
будь-якої проблеми. При цьому використовуються різноманітні методи та засоби
навчання. За допомогою методів проектів відбувається інтегрування знань та
умінь. Робота над проектом включає усвідомлення учнем мети, оформлення задуму,
розробку організаційного плану, роботу за планом, підбиття підсумків у вигляді
звітів. При роботі над проектом в учні формуються навички роботи в групі,
уміння прислухатися до думки інших. Запропонована «проблема проекту» мусить
бути знайома і основана на здобутих знаннях, направляти на знання що належить
здобути Щоб підтримувати постійну увагу дітей при перевірці домашнього я
проводжу естафету, коли почата фраза продовжується другим учнем, а закінчується
третім
Майже кожен урок
починаю з проблемного питання, над вирішенням якого учні працюють протягом
уроку і в кінці уроку обов’язково його вирішують.
На
уроках учні працюють і самостійно – з підручником, з документами, заповнюють
таблиці, складають схеми.
Щоб
активізувати роботу учнів, на уроках впроваджую елементи змагання при роботі в
парах, групах.
Основною
метою своєї роботи я вважаю практичну підготовку учнів до життя, до
використання набутих ними знань для вирішення конкретних життєвих ситуацій. Але
не менш важливим для учнів є також оволодіння понятійним апаратом предмета,
тому велику увагу приділяю і цьому непростому завданню.
В своїй практиці я опираюсь на демократичний стиль
викладання, тобто кожен учень має можливість вільно висловлювати свою думку
відносно різних правових ситуацій. А потім, працюючи з документами, учні можуть
аналізувати, чи співпадає їх думка з законом. Особливо результативною при цьому
є робота в малих групах, де учні в результаті активної дискусії приходять до
єдиного висновку.
Працюючи з
документами, учні отримують різноманітні завдання – знаходять відповіді на
запитання, розв’язують юридичні ситуації, складають порівняльні таблиці,
схеми. Для роботи учням надається чітко визначений час, після чого
підводяться підсумки роботи . При цьому використовую метод «Мікрофон».
Отже,
інноваційні технології - це нові прогресивні методи навчання,що
спрямовані на розвиток здібностей учнів до спільної діяльності нових
безпрецендетних ситуаціях.
Використання інноваційних технологій
навчання при викладанні предметів суспільно-гуманітарного циклу та
застосування їх під час проведення позакласних заходів підвищують:
- продуктивність праці вчителя
і учнів;
- інформаційність процесу
викладання;
- можливості використання
наочності на уроці;
- мотивацію та
індивідуалізацію навчання;
- розвиток творчих можливостей
учнів;
- рівень сприятливого
емоційно-психологічного стану.
У ході своєї діяльності я ставлю
собі за ціль використовувати ті педагогічні технології, які реально сприяють
підвищенню рівня навченості та зацікавленості учнів на уроках історії,а також
досягненню виховної мети. Вчителю сьогодні необхідно орієнтуватися у широкому
спектрі сучасних інноваційних технологій, ідей, шкіл і напрямків.
Намагаюся вчасно реагувати на
останні наукові досягнення зі свого предмета, ознайомлюватися та апробовувати
на уроках різноманітні інноваційні технології.
ТЕХНОЛОГІЯ
КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ:
ü Проблемне питання « Чому гетьмана П.
Конашевича - Сагайдачного називають символом « доби героїчних походів»?»( урок
з історії України у 8 класі);
ü Вправа « Спільний проект» « Чи був
Голодомор геноцидом українського народу?»( урок з історії України в 10 класі «
Голодомор 1932-1933 р. р. в Україні»);
ü Вправа « Займи позицію» « Патріотизм - це мода чи самосвідомість нації, що
прокидається?»( урок з курсу « Людина і світ» в 11 класі «Нація»);
ü Дискусія « Роль Івана Мазепи в історії України»( урок з історії України у 8
класі «Україна в подіях Північної війни».
ПРОЕКТНА
ТЕХНОЛОГІЯ:
ü Учнівський проект « Яке майбутнє
чекає Україну?»( урок з курсу « Людина і світ» в 11 класі « Україна і світ»;
ü Проект « Пам’ять мого роду»( урок з
історії України в 11 класі « Наш край у 1945- на поч.. 50х р. р.»);
ü Спільний проект « Герої не
вмирають»( виховний захід в 11 класі).
ТЕХНОЛОГІЯ РОЗВИВАЛЬНИХ ІГОР:
ü Кросворди, ребуси, шаради на уроках
у 5-6 класах;
ü Гра « Так чи ні?»( урок з історії
України у 5 класі « Проголошення незалежності України»);
ü Міні - вистава « Зборівська битва»(
урок з історії України у 8 класі «Розгортання Національно - визвольної війни в
1649- 1651 р. р.»);
БІОАДЕКВАТНА
ТЕХНОЛОГІЯ:
ü Мультимедійна презентація « Запорізька Січ»( урок - уявна подорож з історії
України у 8 класі « Виникнення Запорізької Січі»);
ü Екскурсія до печери Вертеба та краєзнавчого музею( урок з всесвітньої
історії, історії України у 6 класі « Трипільська культура»).
ОСОБИСТІСНО-
ОРІЄНТОВАНЕ НАВЧАННЯ:
ü Урок - лабораторне заняття у 8 класі
з історії України « Українсько - московський договір 1654 р.»;
ü Урок - семінар в 11 класі з всесвітньої історії з використанням
мультимедійних технологій «Країни Центральної та Східної Європи».
ІНТЕРАКТИВНЕ
НАВЧАННЯ:
ü Вправа « Мікрофон»( назвати культурні досягнення стародавніх китайців та
індійців)на уроці – узагальнення у 6 класі по темі « Стародавні Індія та
Китай»;
ü Вправа « Дерево ідей»( причини Національно - визвольної війни) на уроці у 8
класі з історії України « Передумови Національно - визвольної війни 1648- 1657
р. р.);
ü Вправа « Мозковий штурм»(основні риси тоталітаризму) на уроці у 10 класі з
всесвітньої історії на уроці узагальнення та систематизації знань.
КООПЕРАТИВНЕ
НАВЧАННЯ:
ü Робота в парах на практичному занятті
на уроці з історії України у 5 класі;
ü Вправа « Ажурна пилка» на уроці з всесвітньої історії у 10 класі «
Зовнішньополітичні орієнтири провідних країн світу»;
ü Вправа « Акваріум» на уроці з історії України в 11 класі « Основні принципи
зовнішньої політики незалежної України».
Використовую різні методи та засоби
навчання, такі як словесні,ТЗН(екранні та зорово-звукові),наочні. Застосовую
проведення різноманітних типів уроків(комбіновані, уроки формування
,засвоєння, застосування, узагальнення,систематизації,контролю та корекції
знань, умінь та навичок).
Велику увагу приділяю
творчо-дослідницькій пошуковій роботі. Учні досліджують гему, використовуючи
різні джерела інформації, зокрема, місцевий матеріал. Вивчають документи,
опитують очевидців подій.
На уроках використовую і художню
літературу. Взагалі, вивчення історії неможливе без між предметних і між
курсових зв’язків з всесвітньою історією, філософією, музикою, літературою,
економікою, правознавством, образотворчим мистецтвом.
Для вимірювання результатів навчання
використовую такі прийоми як фронтальне усне опитування, тестування,
індивідуальні завдання, групові завдання, реферати, творчі пошукові і
дослідницькі роботи, учнівські проекти, мультимедійні презентації.
Сьогодні в Україні відбувається
реформа шкільної освіти, всього навчально - виховного процесу. Історія своїми
специфічними можливостями повинна сприяти розвитку нової особистості, її
активній інтеграції у суспільство, розуміння його цінностей. Вчити дітей
мислити, формувати найвищий рівень компетентності (хронологічної, просторової,
інформаційної, мовленнєвої, логічної, аксіологічної) покликане
особистісно-зорієнтоване навчання. Розвиток та саморозвиток особистості учня як
суб’єкта пізнання створення максимальних можливостей для його самореалізації в
різних видах активної життєдіяльності при одночасному вихованні патріотичних
почуттів - ось що потрібно сучасній школі. Адже, майбутнє в руках молоді.
Результатом моєї педагогічної
діяльності є зростання зацікавленості школярів історією, процесами в Україні та
світі.
Пам’ятаю заповіді педагога: навчаючи інших - навчайся сам; без
любові до учня нема вчителя; шукай в учневі хороше; стеж за тим, щоб твої слова
не розходилися з ділами; викладай енергійно, будь життєрадісним; не зловживай
моралізаторством; будь справедливим; постійно помічай зміни в особистості учня;
частіше згадуй себе у шкільні роки; будь з учнями поряд, але трішечки попереду;
дитина - особистість, яка володіє гідністю і здатна позитивно
самореалізовуватись.
Переглянути презентацію досвіду роботи вчителя історії Довговільського НВК "ЗОШ І-ІІІ ст.-ДНЗ" Шарабар Людмили Василівни: ВІДКРИТИ ПРЕЗЕНТАЦІЮ
Наукові статті:
1.
2. "Якщо я хочу виховати і навчити всебічно дитину, я повинна її всебічно вивчити"
Немає коментарів:
Дописати коментар